УЧАСТЬ ЄС У МІЖНАРОЖДНІЙ ПИРОДООХОРОННІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
24.03.2016-25.03.2016 на факультеті природничих та фізико-математичних наук пройшла серія семінарських занять в рамках викладання спецкурсу «Реалізація стратегії екологічної безпеки: інтеграція європейського досвіду». На семінарах обговорювалися питання участі країн Європейського Союзу в міжнародній природоохоронній діяльності. Студенти виступали з доповідями щодо змісту та шляхів практичної реалізації міжнародних конвенцій, директив та угод у сфері захисту навколишнього природного середовища. |
Серед найважливіших міжнародних документів ратифікованих країнами ЄС були визначені:
- Бернська Конвенція про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі;
- Конвенція про допомогу у випадку ядерної аварії або радіаційної аварійної ситуації;
- Базельська конвенція про контроль за транскордонним переміщенням небезпечних відходів та їх використанням;
- Монреальський протокол про речовини, що виснажують озоновий шар;
- Рамкова конвенція ООН про зміну клімату;
- Віденська конвенція про охорону озонового шару;
- Кіотський протокол про обмеження викидів в атмосферу парникових газів;
- Стокгольмська конвенція про стійкі органічні забруднювачі;
Також на семінарах обговорювалися питання участі європейських країн у міжнародних конференціях та нарадах зі сталого розвитку та збалансованого природокористування. На думку студентської аудиторії найбільш вагомого міжнародного впливу та визнання отримали:
- Міжнародна конференція ЮНЕСКО з раціонального використання та охорони ресурсів біосфери , 1968 р.;
- Стокгольмська конференція з навколишнього середовищі, 1972 р.;
- Міжурядова конференція з освіти в галузі навколишнього середовища, 1977 р.;
- Женевська конференція з питань транскордонного забруднення повітря, 1983 р.;
- Віденська конференції з захисту озонового шару, 1985 р.;
- Глобальний форум з проблем виживання, 1990 р.;
- Перший глобальний форум з навколишнього середовища, 2000 р;
- Всесвітня конференція ООН зі сталого розвитку “Ріо 2012”, 2012 р.;
В заключній частині семінарів обговорювалися питання ратифікації та впровадження документів міжнародної нормативно-правової бази Україною.
Кількість доповідачів: 29 осіб.
Мова доповідей: українська, англійська.